Я заплаців капейкі за нейкія цукеркі зь –
І вота: натэ хлебчыц, ну, ціп лавашык белы ж.
А вобщым-та, ці трэба пра сны пісаці вершы.
Бо надта ш ты й упэвнен, шо й сыр зЯсі дарэмны.
Мы тута как-т заневся ды нанач шэ й ЭйнШтэйНам.
І вота: 7 аж серый і выглядзь уф тырнэці.
Ды шо там! Гэта з срэсфа пазнаці й нешта в нэ3й:
Глядзі но – ножка пекна с заместа свят Мілевкы?
А дзеткі? Хай довбэшкы хоть самы сэбэ ф сэрцэ!
І вот: мільон даследвань АльБерт і нат без Берты.
Мы смо3м верна ж в небка ачов партнёршы свентый.
А не гарым сукВецьЦем паміз каленак нэнзый.
І й аміак абрэтшы, гарэзы пранцый рэзамш!
І НойБільСкая прэмійк за й вбівствы на сусветнай.
Бо ж немцы крэпч яврэяв завсёды, друг мілейшы.
А хто НьюТона зверху спусцілі на талерцы?
Стоящый одіноко – эт кто такі. Мой Ослік!
Запрег бо во Мышонка і шпару вам сцішочкы.
А хлібця й а ны лусткы ны вспів купыты в дуній.
Тому і йім ійзюмчыц, зготовляный лабурко.