Досталы мні млынців!
І вот на радосцях собі
Мы прыспособывся ек бы-к
І взев о2жывся памытц
Хотя б а во в прам сіньць!
Бо шо схімічыты вадзічк.
Узев налыв от 2 горшкы.
Да затопыв собі в плыті.
Да й ны горуй, выдьмідь.
Бувалы дні, шэ й ны такы
Мы загілзоввалы пынькы!
І в тыхым місцы брав но, хі,
Собі шо трэ в жытьті.
Бо еслі ты уж тіп буддіст,
То дуба свого возлюбы ж.
Да й пудлітай тут нат до міс
Наташычкы якыйсь.
А то й до тэйі во Галінк,
Шо Зысючыха звалась бы,
А зарыкы жывэ в смуті
Сама таксам в твырдыньць.
Бо й наш, мо, Саша зашчытыть,
Колы уш екся какся, згынь,
Попався на святым бугрі
В Яновы в Шылягів.
Да, дэсь Баболі далы ж грывн
Якыйісь стычы казачкы!
А зарэ ж вжэр уж большовык
Той памытнык ля мні.
Достань жэ путо ля Конін
Да посыды собі у рыл.
То й Міхаевычы колысь
Поставлять вам млынців.