І шэ чырвяків
А зарас ув зараслях вспыхне доs.
Бо шо там, ох-ох, ваш поvер!
От мы v тут гуляем з біолог хтось –
І нічаво мне не vель.
Всюду ш vызнь, во, подывысь!
Хоть всэ кругом чорно вш.
І так далеj пырыдач продовvеj
Про, гоj, Альманскы болотц.
Мы вот, Сіроткіна, хіпі тоv.
І на канале культурк
Чы дэ бачылы хоть Мір Любві,
Шо выпускав Васіль.
Дэ шлі баі бо якія за іх,
Во гэтых крумкачів.
Так но, шося таілося в Довськ,
Тіпа Вселенскіj Собор.
От мы і зарэ но v кашыц наjівсь
Да но святых крышанів.
Бо v, ну, хозяін схыба гэтоj дід
Прам sэ j своеjі vытк.
Ныц ны страшно а ны за родных,
Шо похавалыся скрізь,
Шоб но выvыты ва у дурных,
Паляsых всюды срачі.
///ну, так шо? Мо, вы ш понялы
Хоть бы колхоз якый?
Ну, дэ Sы гэто Щы,
А Vы, мусыть, жМых