Дзе крочаць в Сухі Бор шчэ вольхі ш.
Ды вот і вёскі ш нем ужо:
То вжэ ж Подышчэ в шлехты польскый.
Мы дэсь всэ прэмося впырод.
Ув города, дэ псышча з вонько.
І забувайімся свій род.
Бо дэ ж яка в нас мова в Мотолі.
Еврэйі мы – говорыть хтось.
Чы навыть дэся шэ з Німеччыны.
Бо вот: забрався жэ Мыколк
Уф КёнігСберг і вЕжэ рэшыты.
І ваабшчэ, прыйшов я но,
Шоб гоздзя впэрыты суседцы.
А то чого вона, ек чорт,
На мня накый2ецьця з ментамы.
Так шо прывет вам в Новый Год,
Усі, хто вэльмы й надто бешаный.
Мы зары выпйімо тут во
Шэ сіна із аптекы нэнзый.