Вершы беларускіх паэтаў

Нацыянальны паэтычны партал

Уваход

Раiм наведаць


Каб дадаць спасылку
на Ваш сайт, пiшыце ў
зваротную сувязь

Лічыльнікі

Аляксандр Страх

Сярэдняя: 5 (2 галасоў)

Памятай, злыдні
ня маюць сумлення.
У іх сэрцах лед і камень
Яны могуць дзяцей пакрыўдіць
Яны могуць “стрэліць” у маці.
Мы не можам чакаць волі
Мы не хочам рабамі жыць
Ланцугі на руках добра
Толькі тых,
хто прывык маніць
Мы не хочам чакаць волі
Мы не можам рабамі жыць
Трэба нам з прыродай у згодзе
Жыць тварыць і дзяцей расціць
Мы народжаны для шчасця
Мы прыйшлі у гэты свет для жыцця
Мы ідзем па зямлі братамі
У нашых сэрцах
Любоў, дабрата.
Мы усіх завем сябрамі
Чые рукі кветкі трымаюць
І калі мы сяброў сустракаем
Нашы твары усмешкамі ззяюць.
Гэй салдат, апусці аўтамат
А дубіну выкінь у балота
Нам не трэба вайна,
Нам не трэба хлусня
Бо прыносяць яны
Боль і гора.
Дзеці любяць гуляць
Дзеці любяць шукаць
І гукаць тату з мамай дадому
Нам не трэба вайна,
Нам не трэба хлусня
Дзецям нашым патрэбны
Сумленне і воля.
Жыве беларусь !



Сярэдняя: 2.8 (6 галасоў)

Целую нежно
Целую сладко
Целую в губки
А ты - загадка

Ты нежно дышишь
Ты сладко смотришь
И губки - бантик
Ко мне подносишь

Ты вся трепещешь
Ты вся пылаешь
Безумства время
А сердцу радость

И я сгорая,
В твоих объятьях
Изнемогаю
Тебя желая

Нет ни за что я
Не успокоюсь
Когда ты рядом
Пока со мною

О моя прелесть
Сей миг чудесный
Всевышний дал нам
Как жизнь творящий

О Боже правый
О свет небесный
И это - счастье
Ты подарил нам

Любовь - творенье
Любовь - созданье
Любовь цветенье
В мирозданьи

Улыбок нежных
И страданий
Мечты, надежды
И ожиданья

Любовь творит
И созидает
Любовью счастье
Расцветает

Так дай нам Боже
В жизни терпенья
И пониманья
И вдохновенья

Идти по жизни
С улыбкой светлой
С любовью в сердце
И с надеждой

Что нас услышат
Что нам помогут
Покажут к истине
Дорогу

Целую нежно
Целую сладко
Целую страстно
Ты так прекрасна!